винуватець

Ukrainian

Etymology

From винува́тий (vynuvátyj) +‎ -ець (-ecʹ). Compare Polish winowajca.

Pronunciation

IPA^(key): [ʋenʊˈʋatet͡sʲ]

Noun

винува́тець • (vynuvátecʹ) m pers (genitive винува́тця, nominative plural винува́тці, genitive plural винува́тців, female equivalent винува́тиця)

culprit, guilty party, perpetrator, wrongdoer
Synonyms: злочи́нець m (zločýnecʹ), пору́шник m (porúšnyk), прови́нник (provýnnyk)
person responsible, person to blame, the one to blame (for something bad)
Synonym: призві́дник m (pryzvídnyk)
(dialectal) debtor
Synonyms: боржни́к m (boržnýk), дебіто́р f (debitór)
- 1962, Ivan Ivanovitch Ohienko, Біблія або книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту [Bible or books of Holy Scripture of the Old and New Testaments], Matthew 6:12, page 1192:
  І прости́ нам довги́ на́ші, як і ми проща́ємо винува́тцям на́шим.
  I prostý nam dovhý náši, jak i my proščájemo vynuvátcjam nášym.
  And forgive us our debts, as we forgive our debtors.

Declension

Declension of *винува́тець*
(pers soft masc-form accent-a reduc)
	singular	plural
nominative	винува́тець vynuvátecʹ	винува́тці vynuvátci
genitive	винува́тця vynuvátcja	винува́тців vynuvátciv
dative	винува́тцеві, винува́тцю vynuvátcevi, vynuvátcju	винува́тцям vynuvátcjam
accusative	винува́тця vynuvátcja	винува́тців vynuvátciv
instrumental	винува́тцем vynuvátcem	винува́тцями vynuvátcjamy
locative	винува́тцеві, винува́тцю, винува́тці vynuvátcevi, vynuvátcju, vynuvátci	винува́тцях vynuvátcjax
vocative	винува́тцю vynuvátcju	винува́тці vynuvátci

Related terms

вина́ f (vyná)
ви́нний (výnnyj)
ви́нність f (výnnistʹ)
винува́тий (vynuvátyj)
винува́тити impf (vynuvátyty)
обвинува́льний (obvynuválʹnyj)
обвинува́ч m (obvynuváč), обвинува́чка f (obvynuváčka)
обвинува́чення n (obvynuváčennja)
обвинува́чувати impf (obvynuváčuvaty), обвинува́тити pf (obvynuvátyty)