відмінювання

From відмі́нювати (vidmínjuvaty) +‎ -ання (-annja).

• IPA^(key): [ʋʲidʲˈmʲinʲʊʋɐnʲːɐ]

відмі́нювання • (vidmínjuvannja) n inan (genitive відмі́нювання, uncountable)

1. (grammar) declension (changing of endings)

• дієвідмі́нювання n (dijevidmínjuvannja)

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відмінювання”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “відмінювання”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “відмінювання”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “відмінювання”, in English–Ukrainian Dictionaries
• “відмінювання”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “відмінювання”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “відмінювання”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)