відмічати

Ukrainian

Etymology

From відмітити (vidmityty) +‎ -а́ти (-áty)

Pronunciation

IPA^(key): [ʋʲidʲmʲiˈt͡ʃate]
Audio: (file)

Verb

відміча́ти • (vidmičáty) impf (perfective відмі́тити)

to annotate, commemorate, distinguish, hold, indicate, mark, signalize, specify
Synonym: відзнача́ти (vidznačáty)

Conjugation

Conjugation of відміча́ти, відміча́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	відміча́ти, відміча́ть vidmičáty, vidmičátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відмі́чаний vidmíčanyj impersonal: відмі́чано vidmíčano
adverbial	відміча́ючи vidmičájučy	відміча́вши vidmičávšy
	present tense	future tense
1st singular я	відміча́ю vidmičáju	бу́ду відміча́ти, бу́ду відміча́ть, відміча́тиму búdu vidmičáty, búdu vidmičátʹ, vidmičátymu
2nd singular ти	відміча́єш vidmičáješ	бу́деш відміча́ти, бу́деш відміча́ть, відміча́тимеш búdeš vidmičáty, búdeš vidmičátʹ, vidmičátymeš
3rd singular він / вона / воно	відміча́є vidmičáje	бу́де відміча́ти, бу́де відміча́ть, відміча́тиме búde vidmičáty, búde vidmičátʹ, vidmičátyme
1st plural ми	відміча́єм, відміча́ємо vidmičájem, vidmičájemo	бу́демо відміча́ти, бу́демо відміча́ть, відміча́тимемо, відміча́тимем búdemo vidmičáty, búdemo vidmičátʹ, vidmičátymemo, vidmičátymem
2nd plural ви	відміча́єте vidmičájete	бу́дете відміча́ти, бу́дете відміча́ть, відміча́тимете búdete vidmičáty, búdete vidmičátʹ, vidmičátymete
3rd plural вони	відміча́ють vidmičájutʹ	бу́дуть відміча́ти, бу́дуть відміча́ть, відміча́тимуть búdutʹ vidmičáty, búdutʹ vidmičátʹ, vidmičátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відміча́ймо vidmičájmo
second-person	відміча́й vidmičáj	відміча́йте vidmičájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відміча́в vidmičáv	відміча́ли vidmičály
feminine я / ти / вона	відміча́ла vidmičála
neuter воно	відміча́ло vidmičálo

References

“відмічати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)