доручення

From доручи́ти (doručýty) +‎ -ення (-ennja).

• IPA^(key): [doˈrut͡ʃenʲːɐ]

• Audio:

  (file)

дору́чення • (dorúčennja) n inan (genitive дору́чення, nominative plural дору́чення, genitive plural дору́чень)

1. verbal noun of доручи́ти pf (doručýty)
2. assignment, commission, errand, order, instructions

• доруча́ти impf (doručáty), доручи́ти pf (doručýty)

• Rusanivskyi, V. M., editor (2013), “доручення”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 4 (д – жучо́к), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “доручення”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “доручення”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “доручення”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)