зблизити

Ukrainian

From з- (z-) +‎ близ(ький) (blyz(ʹkyj)) +‎ -ити (-yty). Compare Russian сбли́зить (sblízitʹ), Belarusian зблі́зіць (zblízicʹ), Polish zbliżyć, Serbo-Croatian збли́жити/zblížiti.

збли́зити • (zblýzyty) pf (imperfective зближа́ти or збли́жувати) (transitive)

to bring closer [with до (do, + genitive) ‘to’ or з (z, + instrumental)] (to cause to be nearer)
to bring together, to draw together (to cause togetherness between)

Conjugation of збли́зити, збли́зить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	збли́зити, збли́зить zblýzyty, zblýzytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	збли́жений zblýženyj impersonal: збли́жено zblýženo
adverbial	—	збли́зивши zblýzyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	збли́жу zblýžu
2nd singular ти	—	збли́зиш zblýzyš
3rd singular він / вона / воно	—	збли́зить zblýzytʹ
1st plural ми	—	збли́зим, збли́зимо zblýzym, zblýzymo
2nd plural ви	—	збли́зите zblýzyte
3rd plural вони	—	збли́зять zblýzjatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	збли́зьмо zblýzʹmo
second-person	зблизь zblyzʹ	збли́зьте zblýzʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	збли́зив zblýzyv	збли́зили zblýzyly
feminine я / ти / вона	збли́зила zblýzyla
neuter воно	збли́зило zblýzylo

Shyrokov, V. A., editor (2014), “зблизити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 5 (з – зв'я́нути), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN, page 738
“зблизити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)