зобов'язати
Ukrainian
Etymology
From з- (z-) + обов'яза́ти (obovʺjazáty), from обо́в'язок m (obóvʺjazok, “duty, obligation”) + -а́ти (-áty). Compare Polish zobowiązać.
Pronunciation
- IPA(key): [zɔbɔʋjɐˈzate]
Audio: (file)
Verb
зобов'яза́ти • (zobovʺjazáty) pf (imperfective зобов'я́зувати)
Conjugation
Conjugation of зобов'яза́ти, зобов'яза́ть (class 6c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зобов'яза́ти, зобов'яза́ть zobovʺjazáty, zobovʺjazátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | зобов'я́заний zobovʺjázanyj impersonal: зобов'я́зано zobovʺjázano |
| adverbial | — | зобов'яза́вши zobovʺjazávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | зобов'яжу́ zobovʺjažú |
| 2nd singular ти |
— | зобов'я́жеш zobovʺjážeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | зобов'я́же zobovʺjáže |
| 1st plural ми |
— | зобов'я́жем, зобов'я́жемо zobovʺjážem, zobovʺjážemo |
| 2nd plural ви |
— | зобов'я́жете zobovʺjážete |
| 3rd plural вони |
— | зобов'я́жуть zobovʺjážutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зобов'яжі́м, зобов'яжі́мо zobovʺjažím, zobovʺjažímo |
| second-person | зобов'яжи́ zobovʺjažý |
зобов'яжі́ть zobovʺjažítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зобов'яза́в zobovʺjazáv |
зобов'яза́ли zobovʺjazály |
| feminine я / ти / вона |
зобов'яза́ла zobovʺjazála | |
| neuter воно |
зобов'яза́ло zobovʺjazálo | |
Derived terms
- зобов'я́заний (zobovʺjázanyj)
- зобов'я́зання n (zobovʺjázannja)
- зобов'яза́тися pf (zobovʺjazátysja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “зобов'язати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “зобов'яза́ти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “зобов'яза́ти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)