колотити

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian колоти́ти (kolotíti), from Proto-Slavic *koltiti.

Pronunciation

  • IPA(key): [kɔɫɔˈtɪte]

Verb

колоти́ти • (kolotýty) impf (perfective колотну́ти) (transitive)

  1. to stir
    Synonyms: міша́ти (mišáty), перемі́шувати (peremíšuvaty), помі́шувати (pomíšuvaty), розмі́шувати (rozmíšuvaty)
  2. to muddy, to make muddy, to muddle
    Synonyms: каламу́тити (kalamútyty), баламу́тити (balamútyty), мути́ти (mutýty)
  3. to churn, to beat, to whip
    Synonym: збива́ти (zbyváty)
  4. (figurative) to stir (up), to agitate, to incite, to provoke, to unsettle
    Synonyms: заколо́чувати (zakolóčuvaty), підбу́рювати (pidbúrjuvaty), хвилюва́ти (xvyljuváty), бенте́жити (bentéžyty), баламу́тити (balamútyty)
  5. to shake, to make sb. shudder, to make sb. shiver
    Synonyms: труси́ти (trusýty), трясти́ (trjastý), ті́пати (típaty), моро́зити (morózyty)
  6. (uncommon) to beat, to batter
    Synonyms: би́ти (býty), побива́ти (pobyváty), лупи́ти (lupýty), лупцюва́ти (lupcjuváty), молоти́ти (molotýty), колошма́тити (kološmátyty)

Conjugation

Conjugation of колоти́ти, колоти́ть (class 4c, imperfective, transitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive колоти́ти, колоти́ть
kolotýty, kolotýtʹ
participles present tense past tense
active — —
passive — коло́чений
kolóčenyj
impersonal: коло́чено
kolóčeno
adverbial коло́тячи
kolótjačy 		колоти́вши
kolotývšy
present tense future tense
1st singular
я 		колочу́
koločú 		бу́ду колоти́ти, бу́ду колоти́ть, колоти́тиму
búdu kolotýty, búdu kolotýtʹ, kolotýtymu
2nd singular
ти 		коло́тиш
kolótyš 		бу́деш колоти́ти, бу́деш колоти́ть, колоти́тимеш
búdeš kolotýty, búdeš kolotýtʹ, kolotýtymeš
3rd singular
він / вона / воно 		коло́тить
kolótytʹ 		бу́де колоти́ти, бу́де колоти́ть, колоти́тиме
búde kolotýty, búde kolotýtʹ, kolotýtyme
1st plural
ми 		коло́тим, коло́тимо
kolótym, kolótymo 		бу́демо колоти́ти, бу́демо колоти́ть, колоти́тимемо, колоти́тимем
búdemo kolotýty, búdemo kolotýtʹ, kolotýtymemo, kolotýtymem
2nd plural
ви 		коло́тите
kolótyte 		бу́дете колоти́ти, бу́дете колоти́ть, колоти́тимете
búdete kolotýty, búdete kolotýtʹ, kolotýtymete
3rd plural
вони 		коло́тять
kolótjatʹ 		бу́дуть колоти́ти, бу́дуть колоти́ть, колоти́тимуть
búdutʹ kolotýty, búdutʹ kolotýtʹ, kolotýtymutʹ
imperative singular plural
first-person — колоті́м, колоті́мо
kolotím, kolotímo
second-person колоти́
kolotý 		колоті́ть
kolotítʹ
past tense singular plural
ми / ви / вони
masculine
я / ти / він 		колоти́в
kolotýv 		колоти́ли
kolotýly
feminine
я / ти / вона 		колоти́ла
kolotýla
neuter
воно 		колоти́ло
kolotýlo

Derived terms

  • ко́лот m (kólot)
  • колоти́тися impf (kolotýtysja)
  • колоті́вка f (kolotívka)
  • колоті́ння n (kolotínnja)
  • колотне́ча f (kolotnéča)
  • колотни́к m (kolotnýk)
  • колотня́ f (kolotnjá)
  • колоту́н m (kolotún)
  • колоту́ха f (kolotúxa)
Prefixed verbs
  • заколоти́ти pf (zakolotýty), заколо́чувати impf (zakolóčuvaty)
  • заколоти́тися pf (zakolotýtysja), заколо́чуватися impf (zakolóčuvatysja)
  • наколоти́ти pf (nakolotýty), наколо́чувати impf (nakolóčuvaty)
  • околоти́ти pf (okolotýty)
  • переколоти́ти pf (perekolotýty), переколо́чувати impf (perekolóčuvaty)
  • підколоти́ти pf (pidkolotýty), підколо́чувати impf (pidkolóčuvaty)
  • поколоти́ти pf (pokolotýty), поколо́чувати impf (pokolóčuvaty)
  • розколоти́ти pf (rozkolotýty), розколо́чувати impf (rozkolóčuvaty)
  • розколоти́тися pf (rozkolotýtysja), розколо́чуватися impf (rozkolóčuvatysja)

References

This article is issued from Wiktionary. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.