нидіти

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian ныдѣти (nyděti), from Proto-Slavic *nyděti.

Pronunciation

  • IPA(key): [ˈnɪdʲite]

Verb

ни́діти • (nýdity) impf (perfective зани́діти or пони́діти) (intransitive)

  1. to vegetate, to idle, to stagnate, to loaf, to do nothing
    Synonyms: животі́ти (žyvotíty), скні́ти (skníty)
  2. to be bored
    Synonyms: нудьгува́ти (nudʹhuváty), ну́дитися (núdytysja), ну́дити (núdyty), ки́снути (kýsnuty), скні́ти (skníty), мару́дитися (marúdytysja)
  3. to languish, to pine, to lose strength
    Synonyms: сла́бшати (slábšaty), сла́бнути (slábnuty), кволі́ти (kvolíty), хирі́ти (xyríty), безси́літи (bezsýlity), ни́кнути (nýknuty)
  4. to wither, to wilt
    Synonyms: в'я́нути (vʺjánuty), ча́хнути (čáxnuty), зав'яда́ти (zavʺjadáty), бля́кнути (bljáknuty)
  5. (uncommon) to complain, to moan, to grumble
    Synonyms: ни́ти (nýty), ска́ржитися (skáržytysja), жалі́тися (žalítysja)

Conjugation

Conjugation of ни́діти, ни́діть (class 1a, imperfective, intransitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive ни́діти, ни́діть
nýdity, nýditʹ
participles present tense past tense
active — —
passive — —
adverbial ни́діючи
nýdijučy 		ни́дівши
nýdivšy
present tense future tense
1st singular
я 		ни́дію
nýdiju 		бу́ду ни́діти, бу́ду ни́діть, ни́дітиму
búdu nýdity, búdu nýditʹ, nýditymu
2nd singular
ти 		ни́дієш
nýdiješ 		бу́деш ни́діти, бу́деш ни́діть, ни́дітимеш
búdeš nýdity, búdeš nýditʹ, nýditymeš
3rd singular
він / вона / воно 		ни́діє
nýdije 		бу́де ни́діти, бу́де ни́діть, ни́дітиме
búde nýdity, búde nýditʹ, nýdityme
1st plural
ми 		ни́дієм, ни́діємо
nýdijem, nýdijemo 		бу́демо ни́діти, бу́демо ни́діть, ни́дітимемо, ни́дітимем
búdemo nýdity, búdemo nýditʹ, nýditymemo, nýditymem
2nd plural
ви 		ни́дієте
nýdijete 		бу́дете ни́діти, бу́дете ни́діть, ни́дітимете
búdete nýdity, búdete nýditʹ, nýditymete
3rd plural
вони 		ни́діють
nýdijutʹ 		бу́дуть ни́діти, бу́дуть ни́діть, ни́дітимуть
búdutʹ nýdity, búdutʹ nýditʹ, nýditymutʹ
imperative singular plural
first-person — ни́діймо
nýdijmo
second-person ни́дій
nýdij 		ни́дійте
nýdijte
past tense singular plural
ми / ви / вони
masculine
я / ти / він 		ни́дів
nýdiv 		ни́діли
nýdily
feminine
я / ти / вона 		ни́діла
nýdila
neuter
воно 		ни́діло
nýdilo

Derived terms

  • ни́діння n (nýdinnja)
Prefixed verbs
  • зани́діти pf (zanýdity)
  • зни́діти pf (znýdity)
  • пони́діти pf (ponýdity)
  • прони́діти pf (pronýdity)

References

This article is issued from Wiktionary. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.