попільний

Ukrainian

по́піл (pópil, “ash”, noun) +‎ -ний (-nyj, adjective-forming suffix).

по́пільний • (pópilʹnyj)

Declension of *по́пільний* (hard)
		singular			plural
		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		по́пільний pópilʹnyj	по́пільне pópilʹne	по́пільна pópilʹna	по́пільні pópilʹni
genitive		по́пільного pópilʹnoho		по́пільної pópilʹnoji	по́пільних pópilʹnyx
dative		по́пільному pópilʹnomu		по́пільній pópilʹnij	по́пільним pópilʹnym
accusative	animate	по́пільного pópilʹnoho	по́пільне pópilʹne	по́пільну pópilʹnu	по́пільних pópilʹnyx
accusative	inanimate	по́пільний pópilʹnyj	по́пільне pópilʹne	по́пільну pópilʹnu	по́пільні pópilʹni
instrumental		по́пільним pópilʹnym		по́пільною pópilʹnoju	по́пільними pópilʹnymy
locative		по́пільному, по́пільнім pópilʹnomu, pópilʹnim		по́пільній pópilʹnij	по́пільних pópilʹnyx
vocative		по́пільний pópilʹnyj	по́пільне pópilʹne	по́пільна pópilʹna	по́пільні pópilʹni

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “попільний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“попільний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“попільний”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)