посвідчення

Ukrainian

Etymology

From посві́дчити (posvídčyty) +‎ -ення (-ennja).

Pronunciation

  • IPA(key): [pɔsʲˈʋʲid͡ʒt͡ʃenʲːɐ]
  • Audio:(file)

Noun

посві́дчення • (posvídčennja) n inan (genitive посві́дчення, nominative plural посві́дчення, genitive plural посві́дчень)

  1. licence, license, permit, official document or certificate
    Synonym: сертифіка́т m (sertyfikát, “certificate”)

Declension

Declension of посві́дчення
(inan neut in -ja accent-a)
singular plural
nominative посві́дчення
posvídčennja 		посві́дчення
posvídčennja
genitive посві́дчення
posvídčennja 		посві́дчень
posvídčenʹ
dative посві́дченню
posvídčennju 		посві́дченням
posvídčennjam
accusative посві́дчення
posvídčennja 		посві́дчення
posvídčennja
instrumental посві́дченням
posvídčennjam 		посві́дченнями
posvídčennjamy
locative посві́дченні, посві́дченню
posvídčenni, posvídčennju 		посві́дченнях
posvídčennjax
vocative посві́дчення
posvídčennja 		посві́дчення
posvídčennja

See also

Further reading

This article is issued from Wiktionary. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.