прикувати

Ukrainian

Etymology

From при- (pry-) +‎ кува́ти (kuváty). Compare Russian прикова́ть (prikovátʹ) and Belarusian прыкава́ць (prykavácʹ) (both perfective) but Polish przykuwać (imperfective).

Pronunciation

IPA^(key): [prekʊˈʋate]

Verb

прикува́ти • (prykuváty) pf (imperfective прико́вувати) (transitive) [with до (do, + genitive) ‘to’]

to rivet (to attach or fasten parts by using rivets)
to chain (to fasten with a chain)
прикува́ти до гане́бного сто́впа (historical, also figuratively)
prykuváty do hanébnoho stóvpa
to pillory
(figuratively) to chain, to shackle (to connect as if with a chain, due to dependence, addiction, or other feelings)
(figuratively) to rivet (to make immobile)
прикува́ти до лі́жка (idiomatic)
prykuváty do lížka
to confine to bed, to leave bedbound
(literally, “to rivet/chain to bed”)

Страх прикува́в її до мі́сця.
Strax prykuváv jiji do míscja.
Fear riveted her to the spot.
(figuratively) to rivet, to enthral (to command the attention of)
прикува́ти до се́бе ува́гу/по́гляди (і́нших)
prykuváty do sébe uváhu/póhljady (ínšyx)
to fix the attention/gaze (of others) onto oneself

Conjugation

Conjugation of прикува́ти, прикува́ть (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	прикува́ти, прикува́ть prykuváty, prykuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	прико́ваний prykóvanyj impersonal: прико́вано prykóvano
adverbial	прику́ючи prykújučy	прикува́вши prykuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	прику́ю prykúju	бу́ду прикува́ти, бу́ду прикува́ть, прикува́тиму búdu prykuváty, búdu prykuvátʹ, prykuvátymu
2nd singular ти	прику́єш prykúješ	бу́деш прикува́ти, бу́деш прикува́ть, прикува́тимеш búdeš prykuváty, búdeš prykuvátʹ, prykuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	прику́є prykúje	бу́де прикува́ти, бу́де прикува́ть, прикува́тиме búde prykuváty, búde prykuvátʹ, prykuvátyme
1st plural ми	прику́єм, прику́ємо prykújem, prykújemo	бу́демо прикува́ти, бу́демо прикува́ть, прикува́тимемо, прикува́тимем búdemo prykuváty, búdemo prykuvátʹ, prykuvátymemo, prykuvátymem
2nd plural ви	прику́єте prykújete	бу́дете прикува́ти, бу́дете прикува́ть, прикува́тимете búdete prykuváty, búdete prykuvátʹ, prykuvátymete
3rd plural вони	прику́ють prykújutʹ	бу́дуть прикува́ти, бу́дуть прикува́ть, прикува́тимуть búdutʹ prykuváty, búdutʹ prykuvátʹ, prykuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	прику́ймо prykújmo
second-person	прику́й prykúj	прику́йте prykújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	прикува́в prykuváv	прикува́ли prykuvály
feminine я / ти / вона	прикува́ла prykuvála
neuter воно	прикува́ло prykuválo

Synonyms

(all senses): прику́ти pf (prykúty)

Derived terms

прикува́тися pf (prykuvátysja)

References

Bilodid, I. K., editor (1976), “прикувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 7 (Поїхати – Приробляти), Kyiv: Naukova Dumka, page 652
“прикувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)