розлючений
Ukrainian
Pronunciation
- IPA(key): [rozʲˈlʲut͡ʃenei̯]
Participle
розлю́чений • (rozljúčenyj)
- past passive participle of розлюти́ти pf (rozljutýty)
Adjective
розлю́чений • (rozljúčenyj)
Declension
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | розлю́чений rozljúčenyj |
розлю́чене rozljúčene |
розлю́чена rozljúčena |
розлю́чені rozljúčeni | |
| genitive | розлю́ченого rozljúčenoho |
розлю́ченої rozljúčenoji |
розлю́чених rozljúčenyx | ||
| dative | розлю́ченому rozljúčenomu |
розлю́ченій rozljúčenij |
розлю́ченим rozljúčenym | ||
| accusative | animate | розлю́ченого rozljúčenoho |
розлю́чене rozljúčene |
розлю́чену rozljúčenu |
розлю́чених rozljúčenyx |
| inanimate | розлю́чений rozljúčenyj |
розлю́чені rozljúčeni | |||
| instrumental | розлю́ченим rozljúčenym |
розлю́ченою rozljúčenoju |
розлю́ченими rozljúčenymy | ||
| locative | розлю́ченому, розлю́ченім rozljúčenomu, rozljúčenim |
розлю́ченій rozljúčenij |
розлю́чених rozljúčenyx | ||
| vocative | розлю́чений rozljúčenyj |
розлю́чене rozljúčene |
розлю́чена rozljúčena |
розлю́чені rozljúčeni | |
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розлючений”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “розлючений”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “розлючений”, in English–Ukrainian Dictionaries
- “розлючений”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “розлючений”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “розлючений”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)