розмічати

Ukrainian

Alternative forms

розмі́чувати (rozmíčuvaty) — rare

Etymology

From the розміч- stem of розмі́тити (rozmítyty) +‎ -а́ти (-áty). Compare Russian размеча́ть (razmečátʹ), Belarusian размяча́ць (razmjačácʹ).

Pronunciation

IPA^(key): [rɔzʲmʲiˈt͡ʃate]

Verb

розміча́ти • (rozmičáty) impf (perfective розмі́тити) (transitive)

to mark out (to mark the boundaries of an area before working upon it)
(computing) to mark up

Conjugation

Conjugation of розміча́ти, розміча́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	розміча́ти, розміча́ть rozmičáty, rozmičátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	розміча́ючи rozmičájučy	розміча́вши rozmičávšy
	present tense	future tense
1st singular я	розміча́ю rozmičáju	бу́ду розміча́ти, бу́ду розміча́ть, розміча́тиму búdu rozmičáty, búdu rozmičátʹ, rozmičátymu
2nd singular ти	розміча́єш rozmičáješ	бу́деш розміча́ти, бу́деш розміча́ть, розміча́тимеш búdeš rozmičáty, búdeš rozmičátʹ, rozmičátymeš
3rd singular він / вона / воно	розміча́є rozmičáje	бу́де розміча́ти, бу́де розміча́ть, розміча́тиме búde rozmičáty, búde rozmičátʹ, rozmičátyme
1st plural ми	розміча́єм, розміча́ємо rozmičájem, rozmičájemo	бу́демо розміча́ти, бу́демо розміча́ть, розміча́тимемо, розміча́тимем búdemo rozmičáty, búdemo rozmičátʹ, rozmičátymemo, rozmičátymem
2nd plural ви	розміча́єте rozmičájete	бу́дете розміча́ти, бу́дете розміча́ть, розміча́тимете búdete rozmičáty, búdete rozmičátʹ, rozmičátymete
3rd plural вони	розміча́ють rozmičájutʹ	бу́дуть розміча́ти, бу́дуть розміча́ть, розміча́тимуть búdutʹ rozmičáty, búdutʹ rozmičátʹ, rozmičátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розміча́ймо rozmičájmo
second-person	розміча́й rozmičáj	розміча́йте rozmičájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розміча́в rozmičáv	розміча́ли rozmičály
feminine я / ти / вона	розміча́ла rozmičála
neuter воно	розміча́ло rozmičálo

Derived terms

розміча́льний (rozmičálʹnyj)
розміча́ння n (rozmičánnja)
розміча́тися impf (rozmičátysja)

Related terms

розмі́тка f (rozmítka)

References

Bilodid, I. K., editor (1977), “розмічати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 8 (Природа – Ряхтливий), Kyiv: Naukova Dumka, page 744
“розмічати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)