розтягувати

Ukrainian

Etymology

From розтяг- (roztjah-) +‎ -увати (-uvaty). Compare Russian растя́гивать (rastjágivatʹ), Belarusian расця́гваць (rascjáhvacʹ).

Pronunciation

IPA^(key): [rɔzʲˈtʲaɦʊʋɐte]
Audio: (file)

Verb

розтя́гувати • (roztjáhuvaty) impf (perfective розтягти́ or розтягну́ти) (transitive)

to stretch, to stretch out (to extend or lengthen in space)
to sprain, to strain (to stretch injuriously)
to stretch out (to extend the use of)
to drag out, to protract, to spin out, stretch out (to extend or lengthen in duration; to prolong, especially excessively)
to spread out

Conjugation

Conjugation of розтя́гувати, розтя́гувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	розтя́гувати, розтя́гувать roztjáhuvaty, roztjáhuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	розтя́гуючи roztjáhujučy	розтя́гувавши roztjáhuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	розтя́гую roztjáhuju	бу́ду розтя́гувати, бу́ду розтя́гувать, розтя́гуватиму búdu roztjáhuvaty, búdu roztjáhuvatʹ, roztjáhuvatymu
2nd singular ти	розтя́гуєш roztjáhuješ	бу́деш розтя́гувати, бу́деш розтя́гувать, розтя́гуватимеш búdeš roztjáhuvaty, búdeš roztjáhuvatʹ, roztjáhuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	розтя́гує roztjáhuje	бу́де розтя́гувати, бу́де розтя́гувать, розтя́гуватиме búde roztjáhuvaty, búde roztjáhuvatʹ, roztjáhuvatyme
1st plural ми	розтя́гуєм, розтя́гуємо roztjáhujem, roztjáhujemo	бу́демо розтя́гувати, бу́демо розтя́гувать, розтя́гуватимемо, розтя́гуватимем búdemo roztjáhuvaty, búdemo roztjáhuvatʹ, roztjáhuvatymemo, roztjáhuvatymem
2nd plural ви	розтя́гуєте roztjáhujete	бу́дете розтя́гувати, бу́дете розтя́гувать, розтя́гуватимете búdete roztjáhuvaty, búdete roztjáhuvatʹ, roztjáhuvatymete
3rd plural вони	розтя́гують roztjáhujutʹ	бу́дуть розтя́гувати, бу́дуть розтя́гувать, розтя́гуватимуть búdutʹ roztjáhuvaty, búdutʹ roztjáhuvatʹ, roztjáhuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розтя́гуймо roztjáhujmo
second-person	розтя́гуй roztjáhuj	розтя́гуйте roztjáhujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розтя́гував roztjáhuvav	розтя́гували roztjáhuvaly
feminine я / ти / вона	розтя́гувала roztjáhuvala
neuter воно	розтя́гувало roztjáhuvalo

Synonyms

розтяга́ти impf (roztjaháty)

Derived terms

розтя́гування n (roztjáhuvannja)
розтя́гуватися impf (roztjáhuvatysja)

References

Bilodid, I. K., editor (1977), “розтягувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 8 (Природа – Ряхтливий), Kyiv: Naukova Dumka, page 838
“розтягувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)