скликати
Ukrainian
Etymology 1
From скли́кати (sklýkaty) + -а́ти (-áty).
Pronunciation
- IPA(key): [skɫeˈkate]
Verb
склика́ти • (sklykáty) impf (perfective скли́кати) (transitive)
- to call together, to summon together
- to convene, to convoke
Conjugation
Conjugation of склика́ти, склика́ть (class 1a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | склика́ти, склика́ть sklykáty, sklykátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | склика́ючи sklykájučy |
склика́вши sklykávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
склика́ю sklykáju |
бу́ду склика́ти, бу́ду склика́ть, склика́тиму búdu sklykáty, búdu sklykátʹ, sklykátymu |
| 2nd singular ти |
склика́єш sklykáješ |
бу́деш склика́ти, бу́деш склика́ть, склика́тимеш búdeš sklykáty, búdeš sklykátʹ, sklykátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
склика́є sklykáje |
бу́де склика́ти, бу́де склика́ть, склика́тиме búde sklykáty, búde sklykátʹ, sklykátyme |
| 1st plural ми |
склика́єм, склика́ємо sklykájem, sklykájemo |
бу́демо склика́ти, бу́демо склика́ть, склика́тимемо, склика́тимем búdemo sklykáty, búdemo sklykátʹ, sklykátymemo, sklykátymem |
| 2nd plural ви |
склика́єте sklykájete |
бу́дете склика́ти, бу́дете склика́ть, склика́тимете búdete sklykáty, búdete sklykátʹ, sklykátymete |
| 3rd plural вони |
склика́ють sklykájutʹ |
бу́дуть склика́ти, бу́дуть склика́ть, склика́тимуть búdutʹ sklykáty, búdutʹ sklykátʹ, sklykátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | склика́ймо sklykájmo |
| second-person | склика́й sklykáj |
склика́йте sklykájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
склика́в sklykáv |
склика́ли sklykály |
| feminine я / ти / вона |
склика́ла sklykála | |
| neuter воно |
склика́ло sklykálo | |
Derived terms
- склика́ння n (sklykánnja)
- склика́тися impf (sklykátysja)
Etymology 2
From с- (s-) + кли́кати (klýkaty).
Pronunciation
- IPA(key): [ˈskɫɪkɐte]
Audio: (file)
Verb
скли́кати • (sklýkaty) pf (imperfective склика́ти) (transitive)
- to call together, to summon together
- to convene, to convoke
Conjugation
Conjugation of скли́кати, скли́кать (class 6a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | скли́кати, скли́кать sklýkaty, sklýkatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | скли́каний sklýkanyj impersonal: скли́кано sklýkano |
| adverbial | — | скли́кавши sklýkavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | скли́чу sklýču |
| 2nd singular ти |
— | скли́чеш sklýčeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | скли́че sklýče |
| 1st plural ми |
— | скли́чем, скли́чемо sklýčem, sklýčemo |
| 2nd plural ви |
— | скли́чете sklýčete |
| 3rd plural вони |
— | скли́чуть sklýčutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | скли́чмо sklýčmo |
| second-person | склич sklyč |
скли́чте sklýčte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
скли́кав sklýkav |
скли́кали sklýkaly |
| feminine я / ти / вона |
скли́кала sklýkala | |
| neuter воно |
скли́кало sklýkalo | |
Derived terms
- склик m (sklyk)
- скли́кання n (sklýkannja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “скликати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “скликати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “скликати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “скликати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)