співправитель
Ukrainian
Etymology
From спів- (spiv-, “co-”) + прави́тель (pravýtelʹ, “ruler”). Compare Russian соправи́тель (sopravítelʹ), Belarusian суправі́цель (supravícjelʹ).
Pronunciation
- IPA(key): [sʲpʲiu̯prɐˈʋɪtelʲ]
Noun
співправи́тель • (spivpravýtelʹ) m pers (genitive співправи́теля, nominative plural співправи́телі, genitive plural співправи́телів, female equivalent співправи́телька)
- coruler (one who jointly rules with somebody else)
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | співправи́тель spivpravýtelʹ |
співправи́телі spivpravýteli |
| genitive | співправи́теля spivpravýtelja |
співправи́телів spivpravýteliv |
| dative | співправи́телеві, співправи́телю spivpravýtelevi, spivpravýtelju |
співправи́телям spivpravýteljam |
| accusative | співправи́теля spivpravýtelja |
співправи́телів spivpravýteliv |
| instrumental | співправи́телем spivpravýtelem |
співправи́телями spivpravýteljamy |
| locative | співправи́телеві, співправи́телю, співправи́телі spivpravýtelevi, spivpravýtelju, spivpravýteli |
співправи́телях spivpravýteljax |
| vocative | співправи́телю spivpravýtelju |
співправи́телі spivpravýteli |
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “співправитель”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “співправитель”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “співправитель”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “співправитель”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)