тріюмф
Ukrainian
Pronunciation
- IPA(key): [tʲrʲiˈjumf]
- Hyphenation: трі‧юмф
Noun
трію́мф • (trijúmf) m inan (genitive трію́мфу, nominative plural трію́мфи, genitive plural трію́мфів, relational adjective тріюмфа́льний)
- 1928–1933 spelling of тріу́мф (triúmf, “triumph”), which was deprecated in the orthography reform of 1933
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | трію́мф trijúmf |
трію́мфи trijúmfy |
| genitive | трію́мфу trijúmfu |
трію́мфів trijúmfiv |
| dative | трію́мфові, трію́мфу trijúmfovi, trijúmfu |
трію́мфам trijúmfam |
| accusative | трію́мф trijúmf |
трію́мфи trijúmfy |
| instrumental | трію́мфом trijúmfom |
трію́мфами trijúmfamy |
| locative | трію́мфу, трію́мфі trijúmfu, trijúmfi |
трію́мфах trijúmfax |
| vocative | трію́мфе trijúmfe |
трію́мфи trijúmfy |
Derived terms
noun
- тріюмфа́тор m (trijumfátor, “triumphator”)
verb
- тріюмфува́ти impf or pf (trijumfuváty)