україна

From у (u) +‎ край (kraj) +‎ -їна (-jina).

• IPA^(key): [ʊˈkrajinɐ]

укра́їна • (ukrájina) f inan (genitive укра́їни, nominative plural укра́їни, genitive plural укра́їн)

1. (dated) a territory or a land along the border of a country

• IPA^(key): [ʊkrɐˈjinɐ]

украї́на • (ukrajína) f inan (genitive украї́ни, nominative plural украї́ни, genitive plural украї́н)

1. (dated) country, land, region
   • 1963, Петро́ Панч (Petró Panč), Гомоні́ла Украї́на (Homoníla Ukrajína) [Homonila Ukrayina], page 175:

     Він на всі коза́цькі украї́ни за ли́царя зна́ний, а вона́ зросла́ в степу́, як трава́.

     Vin na vsi kozácʹki ukrajíny za lýcarja znányj, a voná zroslá v stepú, jak travá.

     He is known in all Cossack lands as a knight and she he is grown in the steppe, like grass.

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “україна”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “україна”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)