говорити
Ukrainien
Étymologie
- Du vieux slave говорити, govoriti.
Verbe
говорити, hovoriti \ɦɔwɔˈrɪte\ imperfectif (perfectif : поговорити)
- Parler, s’exprimer.
- Exemple d’utilisation manquant. (Ajouter)
- (En particulier) Parler, connaître (une langue)
- Exemple d’utilisation manquant. (Ajouter)
- Dire quelque chose à quelqu’un.
гово́рять.
- On dit…
- (про + accusatif) Parler de quelque chose.
- Exemple d’utilisation manquant. (Ajouter)
- (до + accusatif) Se tourner vers quelqu’un pour lui dire quelque chose.
- Exemple d’utilisation manquant. (Ajouter)
- (+ datif + про + accusatif) Témoigner à quelqu’un de quelque chose.
- (в ou у + locatif) Venir à l’idée ou à l’esprit de quelqu’un.
- То заздрість у них говорить. : Alors l’envie leur monte à l’esprit
Synonymes
- (dans le sens de parler une langue, s’exprimer dans une langue - tous ces verbes proviennent d’utilisations familières) балакати, джеркотати, джеркотіти, джерґотати, джерґотіти, лопотати, лопотіти, розмовляти, цвенькати, шваркотати, шваркотіти, шварґотати, шварґотіти, ґелґотати, ґелґотіти, ґерґотати, ґерґотіти
- (dire) баяти, балакати, видавлювати, видушувати, вимовляти, витискувати, витискати, виціджувати, гавкати, гарчати, гриміти, казати, мовити, проказувати, промовляти, прорікати, проціджувати, рубати, сичати, скрипіти, стогнати, тягнути, тягти, хлипати, хрипіти, цідити, шипіти
- (avoir une conversation) балакати, бесідувати, галайкати, галакати, галайкотати, галайкотіти, гомоніти, гуторити, переговорюватися, розмовляти, щебетати
- (témoigner, parler d’un vécu) баяти, викладати, вповідувати, вповідати, докладати, казати, оповідати, переповідати, повідувати, повідати, повідомляти, повістувати, подейкувати, приповідати, провадити, промовляти, розказувати, розповідати, уповідувати, уповідати, хвалитися
- (témoigner, être témoin) вказувати, демонструвати, засвідчувати, показувати, посвідчувати, присвідчувати, підтверджувати, свідчити, указувати
- (sens divers) висловлюватися, віщувати, гаркати, глаголати, де́йкати, казати, мовити, молоти, підказувати, подейкувати, просторікувати, ректи, рикати, цвенькати
Conjugaison
Conjugaison de говорити, verbe imperfectif de type 4c selon la classification de Zaliznyak
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я говорю́ | я говори́тиму | masculin : говори́в | pluriel : говори́ли |
| ти гово́риш | ти говори́тимеш | féminin : говори́ла | |
| він, вона́, воно́ гово́рить | він, вона́, воно́ говори́тиме | neutre : говори́ло | |
| ми гово́римо, гово́рим | ми говори́тимемо, говори́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви гово́рите | ви говори́тимете | - | 2PS : говори́ |
| вони́ гово́рять | вони́ говори́тимуть | 1PP : говорі́мо / говорі́м | 2PP : говорі́ть |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | гово́рячи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | гово́рений | гово́рено | говори́вши |
Vieux slave
Étymologie
Dérivés
Dérivés dans d’autres langues
Références
- Max Vasmer, Russisches etymologisches Wörterbuch, Winter, Heidelberg 1953–1958 ; traduit en russe : Этимологический словарь русского языка, Progress, Moscou, 1964–1973
- Julius Pokorny, Indogermanisches etymologisches Wörterbuch, 1959 → consulter cet ouvrage
Cet article est issu de Wiktionary. Le texte est sous licence Creative Commons – Attribution – Partage à l’identique. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.