грозити
Ukrainien
Étymologie
- Du vieux slave грозити, groziti.
Conjugaison
Conjugaison de грозити, verbe imperfectif de type 4b selon la classification de Zaliznyak
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я грожу́ | я грози́тиму | masculin : грози́в | pluriel : грози́ли |
| ти грози́ш | ти грози́тимеш | féminin : грози́ла | |
| він, вона́, воно́ грози́ть | він, вона́, воно́ грози́тиме | neutre : грози́ло | |
| ми грозимо́, грози́м | ми грози́тимемо, грози́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви грозите́ | ви грози́тимете | - | 2PS : грози́ |
| вони́ грозя́ть | вони́ грози́тимуть | 1PP : грозі́мо / грозі́м | 2PP : грозі́ть |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | грозячи́ | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | грози́вши |
Prononciation
- (Région à préciser) : écouter « грозити [Prononciation ?] »
Vieux slave
Étymologie
- Apparenté à гроза, groza.
Dérivés dans d’autres langues
Références
- Franz von Miklosich, Lexicon palaeoslovenico-graeco-latinum, Vienne, 1862-1865, réédition Scientia Verlag, Aalen, 1977
Cet article est issu de Wiktionary. Le texte est sous licence Creative Commons – Attribution – Partage à l’identique. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.