рівно-

Forme adverbiale de l’adjectif рі́вний (« égal »).

рівно- \Prononciation ?\ (rarement рі́вно-)

1. Préfixe non accentué correspondant aux préfixes français équi- ou iso-.
   • рівновартний (« équivalent »), рівновимірний (« isométrique »), рівнораменний (« isocèle »).

• ізо-

• Noms : рівнобедреник, рівнобедреність, рівнобіжність, рівнобічність, рівновага, рівноважність, рівнодення, рівнодольність, рівнозначність, рівнойменність, рівнокутник, рівнометричність, рівномінливість, рівномірність, рівноміцність, рівноможливість, рівнонаголошеність, рівноправність, рівноправ’я, рівнорозподіл, рівносилля, рівносильність, рівноскладовість, рівноспрямованість, рівноцінність, рівночасність
• Adjectifs : рівноапостольний, рівнобедрений, рівнобіжний, рівнобічний, рівнобокий, рівновагий, рівноважний, рівновартий, рівновеликий, рівновимірний, рівновіддалений, рівновісний, рівновпорядкований, рівноденний, рівнодійний, рівнодійовий, рівнодіючий, рівнодоповняльний, рівнозалишковий, рівнозбіжний, рівнозмінний, рівнозмінюваний, рівнозначний, рівноймовірний, рівнокрилий, рівнокутний, рівномірний, рівномірніший, рівномірно-поступовий, рівномірно-прискорений, рівномірно-розподілений, рівномірно-уповільнений, рівноміцний, рівноможливий, рівнонаголошений, рівнонапружений, рівноосьовий, рівнопільський, рівнопільський, рівноплечий, рівноплечний, рівноподільний, рівнопотенціальний, рівнопотенційний, рівнопотужний, рівноправний, рівноприскорений, рівнопрогінний, рівнопрогоновий, рівнопроміжний, рівнопропорційний, рівнораменний, рівнорозподілений, рівносильний, рівноскладений, рівноскладовий, рівносповільнений, рівностепеневий, рівностовбурний, рівносторонній, рівнотипний, рівноточний, рівноуповільнений, рівноцінний, рівночасний, рівночастотний, рівночленний
• Adverbes : рівнобіжно, рівнозначно, рівномірно, рівноправно, рівнопропорційно, рівноцінно, рівночасно