артикуляція
Ukrainien
Étymologie
- Du latin articulatio.
Nom commun
| Cas | Singulier | Pluriel |
|---|---|---|
| Nominatif | артикуля́ція | - |
| Génitif | артикуля́ції | - |
| Datif | артикуля́ції | - |
| Accusatif | артикуля́цію | - |
| Instrumental | артикуля́цією | - |
| Locatif | на/в артикуля́ції | - |
| Vocatif | артикуля́ціє | - |
| Nom de type 7a- selon Zaliznyak | ||
артикуля́ція (artykuljatsija) \Prononciation ?\ féminin inanimé singulier
- (Acoustique, Linguistique, Musique) Articulation.
Notes
Ce mot correspond à l’articulation des sons en linguistique. Pour l’articulation en anatomie, voir суглоб.
Apparentés étymologiques
- noms : артикулема, артикулятор, артикуляційність
- adjectifs : артикульний, артикульований, артикулюючий, артикулятивний, артикуляторний, артикуляційний, артикуляційно-акустичний
- adverbes : артикуляційно
- verbes : артикулювати, артикулюватися
Prononciation
- Ukraine : écouter « артикуляція [Prononciation ?] »
Voir aussi
- артикуляція sur l’encyclopédie Wikipédia (en ukrainien)
Cet article est issu de Wiktionary. Le texte est sous licence Creative Commons – Attribution – Partage à l’identique. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.