віковічний

Ukrainien

Étymologie
Adjectif composé de вік (« siècle ») et de вічний (« perpétuel »).

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif вікові́чний вікові́чна вікові́чне вікові́чні
Génitif вікові́чного вікові́чної вікові́чного вікові́чних
Datif вікові́чному вікові́чній вікові́чному вікові́чним
Accusatif Nom. ou Gén. вікові́чну вікові́чне Nom. ou Gén.
Instrumental вікові́чним вікові́чною вікові́чним вікові́чними
Locatif вікові́чному
вікові́чнім		 вікові́чній вікові́чному
вікові́чнім		 вікові́чних

вікові́чний (vikovitšnyï) \ʋʲikɔˈʋʲit͡ʃnei̯\

  1. (Chronologie) D’une durée de plusieurs siècles.
  2. Qui existe depuis des temps immémoriaux (passé) ou qui existera pour toujours (futur).

Synonymes

Apparentés étymologiques
  • безвік
  • безвічний
  • відвіку
  • відвічний
  • вік
  • віківщина
  • віковічний
  • віковічнити
  • вікувати
  • вічистий
  • вічний
  • вічність
  • вічняк
  • довіку
  • довічний
  • звіку
  • звічний
  • ізвік
  • навік
  • навіки
  • справіку
  • спредвіку
  • увік
  • увіковічувати
  • увічнювати

Prononciation
Cet article est issu de Wiktionary. Le texte est sous licence Creative Commons – Attribution – Partage à l’identique. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.