стійкий

Ukrainien

Étymologie
Dérivé du verbe стоя́ти (« être debout »).

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif стійки́й стійка́ стійке́ стійкі́
Génitif стійко́го стійко́ї стійко́го стійки́х
Datif стійко́му стійкі́й стійко́му стійки́м
Accusatif Nom. ou Gén. стійку́ стійке́ Nom. ou Gén.
Instrumental стійки́м стійко́ю стійки́м стійки́ми
Locatif стійко́му
стійкі́м		 стійкі́й стійко́му
стійкі́м		 стійки́х

стійки́й (stiïkyï) \Prononciation ?\

  1. Résistant, ferme, persévérant, constant.
  2. Patient, robuste.
  3. Stable, constant.
  4. Fort, saturé (en parlant d’une infusion par exemple).

Synonymes
  • (dans le sens de ferme, persévérant, constant) впертий, затятий, міцний, незламний, неподатливий, непорушний, непохитний, непіддатливий, несхибний, несхитний, сталевий, стоїчний, твердий, твердокам’яний, упертий, ціпкий
  • (dans le sens de patient, robuste) витривалий, двожильний, живкий, живучий, твердий, терпеливий, терпливий, терплячий
  • (dans le sens de stable, constant) сталий, узвичаєний, усталений
  • (dans le sens de fort, saturé) крутий, кріпкий, міцний, міцнющий, насичений, настояний, сильний, терпкий

Prononciation
Cet article est issu de Wiktionary. Le texte est sous licence Creative Commons – Attribution – Partage à l’identique. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.