деколонізувати
Étymologie
- Verbe dérivé de колонізувати (« coloniser »), avec le préfixe де- (« dé- »).
Verbe
деколонізува́ти dekolonizuvaty \Prononciation ?\ perfectif et imperfectif transitif de type 2a
- (Histoire) Décoloniser.
Apparentés étymologiques
- антиколоніалізм
- антиколоніаліст
- антиколоніалістка
- антиколоніалістський
- антиколоніальний
- деколоніальність
- деколонізація
- деколонізований
- деколонізувати
- колоніалізм
- колоніалістський
- колоніальний
- колоніальність
- колонівський
- колонізатор
- колонізаторка
- колонізаторський
- колонізаційний
- колонізація
- колонізований
- колонізувати
- колонізуватися
- колоніст
- колоністка
- колоністський
- колонія
- напівколоніальний
- напівколонія
- національно-колоніальний
- неоколоніалізм
- неоколоніаліст
- неоколоніалістка
- неоколоніалістський
- неоколоніальний
- неоколоніальність
- неоколонізатор
- неоколонізаторка
- неоколонізація
- трудколонія
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я деколонізу́ю | я деколонізува́тиму | masculin : деколонізува́в | pluriel : деколонізува́ли |
| ти деколонізу́єш | ти деколонізува́тимеш | féminin : деколонізува́ла | |
| він, вона́, воно́ деколонізу́є | він, вона́, воно́ деколонізува́тиме | neutre : деколонізува́ло | |
| ми деколонізу́ємо, деколонізу́єм | ми деколонізува́тимемо, деколонізува́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви деколонізу́єте | ви деколонізува́тимете | - | 2PS : деколонізу́й |
| вони́ деколонізу́ють | вони́ деколонізува́тимуть | 1PP : деколонізу́ймо | 2PP : деколонізу́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | деколонізу́ючи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | деколонізо́ваний | деколонізо́вано | деколонізува́вши |