колонізуватися
Étymologie
- Verbe dérivé de колонізувати (« coloniser »), avec le suffixe -ся.
Verbe
колонізува́тися kolonizuvatysja \Prononciation ?\ perfectif et imperfectif impersonnel intransitif pronominal de type 2a
- (Histoire) Être colonisé (sens passif).
Apparentés étymologiques
- антиколоніалізм
- антиколоніаліст
- антиколоніалістка
- антиколоніалістський
- антиколоніальний
- деколоніальність
- деколонізація
- деколонізований
- деколонізувати
- колоніалізм
- колоніалістський
- колоніальний
- колоніальність
- колонівський
- колонізатор
- колонізаторка
- колонізаторський
- колонізаційний
- колонізація
- колонізований
- колонізувати
- колонізуватися
- колоніст
- колоністка
- колоністський
- колонія
- напівколоніальний
- напівколонія
- національно-колоніальний
- неоколоніалізм
- неоколоніаліст
- неоколоніалістка
- неоколоніалістський
- неоколоніальний
- неоколоніальність
- неоколонізатор
- неоколонізаторка
- неоколонізація
- трудколонія
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| - | - | masculin : колонізува́вся, колонізува́всь | pluriel : колонізува́лися, колонізува́лись |
| - | - | féminin : колонізува́лася, колонізува́лась | |
| колонізу́ється | колонізува́тиметься | neutre : колонізува́лося, колонізува́лось | |
| - | - | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| - | - | - | 2PS : - |
| колонізу́ються | колонізува́тимуться | 1PP : - | 2PP : - |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | колонізу́ючись | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | колонізува́вшись |